Яка доля чекає на військовополонених з КНДР: в Reuters поділилися деталями

Двоє північнокорейських солдатів, захоплених у полон під час бойових дій на боці Росії проти України, наразі перебувають у Південній Кореї. Це викликає питання щодо того, як буде проводитися розслідування щодо них, як їх захищатимуть і переселятимуть, а також щодо правових підстав для їхнього перевезення, повідомляє Reuters.

Видання розповіло, що, як очікується, військові пройдуть допит та перевірку на безпеку, перш ніж південнокорейські власті вирішать, чи надати їм захист і розпочати процес переселення.

Міністерство об’єднання Південної Кореї заявило в понеділок, що їхні справи будуть розглянуті відповідно до чинного законодавства та існуючої практики, натякнувши на те, що до них буде застосовано Закон про захист та підтримку поселення північнокорейських перебіжчиків.

Згідно з цим законом, Національна розвідувальна служба (NIS) проводить розслідування щодо заявників, які перебувають під тимчасовим захистом, перевіряючи їхню особу, причини виїзду з Північної Кореї та питання, пов’язані з безпекою.

За даними видання, розслідування та надання тимчасового захисту можуть тривати до 90 днів, з можливістю продовження у разі непереборних обставин.

Військовий досвід цих солдатів та їхні знання з перших рук про розгортання північнокорейських військ у Росії можуть призвести до більш детального допиту.

Депутат від опозиції Ю Йон-Вон, який у лютому 2025 року зустрівся з цими солдатами в Україні, заявив, що вони служили в північнокорейських спецпідрозділах і можуть надати інформацію про підготовку, військовий потенціал Пхеньяна та його участь у війні.

Ймовірно, також буде проведено оцінку їхнього фізичного та психологічного стану.

Йон-Вон зазначив, що під час зустрічі з ними вони утримувалися окремо в українському ізоляторі, і тривала ізоляція та невизначеність, ймовірно, негативно вплинули на їхнє психічне здоров’я.

Чи мала Україна право на їхню передачу

Видання зазначило, що Третя Женевська конвенція вимагає, щоб військовополонені були негайно звільнені та репатрійовані після закінчення активних бойових дій.

Однак, це не обов’язково забороняє їхнє дострокове звільнення або передачу до третьої країни.

"Південна Корея та Україна не оприлюднили правові підстави для їхньої передачі, зокрема, чи припиняє це офіційно статус військовополонених у цих солдатів", - йдеться в статті.

Науковий співробітник Інституту Седжонга Пітер Уорд зазначив, що репатріація є основним принципом, що регулює долю військовополонених, але не повинна застосовуватися в тих випадках, коли це може зашкодити їхньому благополуччю або правам людини.

"У гуманітарному праві та праві у сфері прав людини є достатньо підстав для переведення цих військовополонених до третьої країни за їхнім вибором, за умови, що ця третя країна готова їх прийняти", - додав він.

Водночас, професорка Корейського університету та колишня спеціальна представниця з питань прав людини в Північній Кореї Лі Шін-ва пояснила, що така передача все ще може спричинити юридичні та дипломатичні суперечки, оскільки міжнародне право розглядає Північну Корею як окрему державу, тоді як Південна Корея вважає північнокорейців своїми громадянами.

Чи могли їх повернути до Північної Кореї

Згідно з міжнародним правом у сфері прав людини, повернення солдатів було б недопустимим, якби їм загрожувала реальна небезпека тортур, переслідувань або інших серйозних знущань.

Шін-ва вказала, що репатріація є загальним правилом для військовополонених, але міжнародна практика також визнає добровільну репатріацію та забороняє повернення, яке може призвести до переслідувань або тортур.

До того ж, обидва чоловіки неодноразово висловлювали бажання поїхати до Південної Кореї, зокрема в інтерв’ю ЗМІ та під час зустрічі з Йон-Вон.