В НАТО готуються до можливого нападу РФ: в Die Welt розповіли деталі

Якщо Росія нападе на НАТО, Німеччина стане важливим логістичним вузлом для альянсу. Однак заходи, необхідні для цього, пов’язані з серйозними юридичними перешкодами. Експерти застерігають, що навіть у мирний час країна зіткнеться з обмеженими можливостями, повідомляє Die Welt.

Видання поділилося, що під час "холодної війни" Західна Німеччина становила лінію фронту НАТО на випадок нападу з боку Радянського Союзу. Бундсвер мав разом із дислокованими в Німеччині військами НАТО якомога довше стримувати наступ на внутрішньонімецькому кордоні, доки не прибуде підкріплення з Північної Америки.

Сьогодні, якби Росія напала на НАТО, Федеративна Республіка Німеччина вже не була б прифронтовою державою, натомість вона стала б центральним логістичним вузлом Альянсу.

"Однак існують сумніви щодо того, чи вдасться швидко й у достатній мірі реалізувати цю роль", - йдеться в статті.

Пояснюється, що головна проблема полягає в тому, що Німеччина зможе запустити цей транспортний вузол у повному обсязі лише тоді, коли НАТО вже буде змушене реагувати на загострення кризи – тобто ще до настання стану альянсу і, отже, в умовах конституційного миру.

Видання зазначає, що "Німецький логістичний вузол" – це величезні логістичні зусилля, які в разі необхідності можуть стати вирішальним фактором успіху чи провалу оборонної операції.

Адже в екстреній ситуації – наприклад, якщо Росія нападе на Північ або країни Балтії – сотні тисяч солдатів НАТО доведеться доправити на фронт через Німеччину.

Додається, що їм потрібні засоби транспорту, харчування, житло та медична допомога. Поранених на фронті солдатів частково лікуватимуть тут, у країні.

Примітно, що про те, як Федеративна Республіка Німеччина планує забезпечити це з логістичної точки зору, викладено у суворо секретному оперативному плані "Німеччина": зокрема, йдеться про транспортування та повернення з фронту, а також про взаємодію між Бундесвером, поліцією, службами екстреної допомоги та підприємствами критичної інфраструктури.

"Все це мало б наслідки для цивільного життя в Німеччині. У залізничному транспорті пріоритет мали б військові перевезення; пасажирські та вантажні перевезення мусили б поступитися місцем. Окремі підприємства могли б бути зобов’язані в разі надзвичайної ситуації виробляти продукцію насамперед для Бундесверу", - пояснює видання.

В разі військових дій, в аптеках може виникнути дефіцит певних ліків, оскільки вони потрібні для забезпечення військовослужбовців. Можливо, у лікарнях доведеться відкласти планові операції, щоб звільнити місця для військових. Наприклад, можуть бути відкладені операції на тазостегновому суглобі. Також енергія та вода за певних обставин можуть стати дефіцитними ресурсами, розподіл яких потребуватиме зваженого підходу.

Аналітик з питань безпеки Фердинанд Герінгер, який написав книгу про наслідки військового конфлікту для держави, економіки та суспільства в Німеччині, називає цивільно-військову співпрацю одним із найбільших викликів. 

"У підсумку можуть виникнути дуже складні рішення, наприклад, якщо доведеться відключити якесь підприємство від електромережі, щоб забезпечити достатню кількість електроенергії для центру підтримки конвоїв або для чогось іншого", - розповів він.

Видання наголошує, що такі заходи в Німеччині пов’язані з високими правовими перешкодами. Вони покликані запобігти необґрунтованому втручанню держави в основні права або права власності. 

"Тому багато інструментів, які дозволили б Німеччині діяти як військовий центр, доступні державі лише в особливих конституційних ситуаціях. Наприклад, після оголошення стану напруженості чи стану оборони або на підставі інших положень про надзвичайний стан", - йдеться в публікації.

Натомість у мирний час існують бюрократичні та правові перешкоди. Саме в цьому полягає суть проблеми. Адже саме на цьому етапі Німеччині, у разі надзвичайної ситуації, можливо, доведеться вже починати перекидання великих військових формувань через всю Європу.

Видання наголосило, що НАТО планує не допустити російського вторгнення взагалі. Альянс має намір відправити солдатів на підкріплення вже тоді, коли ознаки нападу на східному фланзі стануть все частішими, але до самого нападу ще не дійшло.

У випадку, якщо після військових навчань на кордоні з Литвою Росія та Білорусь не захочуть вивести своїх військових, а ознаки того, що це є підготовкою до вторгнення, стануть все більш очевидними, стратеги НАТО планують заздалегідь направити війська в цей регіон. 

На випадок нападу існують плани щодо підкріплення, визначені "Моделлю сил НАТО" – своєрідним резервом усіх доступних і готових до бойових дій сил та можливостей Альянсу. Вона визначає, скільки військ прибуде на фронт у якості підкріплення протягом десяти днів, скільки – у період від десяти до 30 днів, і скільки солдатів максимально може бути мобілізовано протягом шести місяців – загалом це має становити до 800 000 осіб.

Якщо ж атака ще не відбулася, то їхня кількість, ймовірно, буде меншою, оскільки в такому разі головним завданням буде стримування. 

Водночас Кремль зацікавлений у тому, щоб не переходити межу, за якою починається війна. Адже навіть у Москві розуміють, що рішуча реакція НАТО буде значно складнішою, якщо країни-члени ще вважають, що живуть у мирі. У це міркування вписується й гібридна стратегія, яку реалізує Росія.

Видання пояснює, що до неї відносяться кібератаки, шпигунство, дезінформація та саботаж критичної інфраструктури – від перешкод у роботі GPS у Балтійському регіоні до ймовірних підпалів об’єктів, важливих з логістичної точки зору, та шпигунства за об’єктами Бундесверу й оборонними підприємствами. Це те, що відбувається вже сьогодні.

Перехід від мирного стану до кризового режиму також є викликом для Німеччини, оскільки таке рішення вимагає двох третин голосів у Бундестазі.

Федеральне міністерство внутрішніх справ працює над законопроектом про попередні заходи, який дозволить заздалегідь вживати заходи, що досі були зарезервовані для випадків напруженості, альянсу, схвалення та оборони, – без внесення змін до Основного закону.