Росія систематично знищує АЗС України: експерт пояснив, що буде з цінами на пальне та харчі

Росія значно активізувала удари по українських автозаправних станціях. За словами начальника Миколаївської ОВА Віталія Кіма, окупанти дедалі частіше цілеспрямовано бʼють по автозаправних комплексах та інших цивільних обʼєктах із горючими матеріалами. Таким чином Кремль намагається не лише завдати економічних збитків, а й створити картинку для свого телебачення.

Засновник групи компаній Prime, паливний експерт Дмитро Льоушкін розповідав УНІАН, що окремі українські міста – такі як Харків або Дніпро – можуть і зовсім залишитись без працюючих АЗС. Він наголосив, що держава має терміново переглянути підходи до захисту таких об'єктів.

Втім, експерти попереджають, що наслідки ударів по автозаправних станціях можуть вийти далеко за межі паливного ринку. Під загрозою опиняться логістика, постачання товарів, темпи інфляції та загальна економічна стійкість країни. 

Головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус в інтервʼю УНІАН розповів, чи здатні російські атаки спричинити дефіцит пального по всій країні, наскільки швидко ймовірне подорожчання бензину позначиться на цінах усіх товарів та що необхідно зробити державі, аби не допустити масштабної паливної кризи.

Росія майже кожного дня атакує українські АЗС. Наскільки такі удари можуть вплинути на забезпечення країни пальним і цивільну логістику?

Війна все більше перетворюється на класичну війну на виснаження, в якій треба бити по складовим економічного життя. Це, в тому числі, забезпечення пальним громадян і насамперед перевезення різної продукції - переважно харчової.

Ускладнення з отриманням пального для тих автівок, які перевозять продукти харчування, означає, що буде менше продуктів. Ціни на них будуть рости, тобто буде розганятися інфляція в країні.

Звісно, можна сказати, що Росія "відповідає" на українські дії. Але насправді відповідати може лише Україна. Бо не ми починали цю війну.

Але Росія бачить, який Україна обирає підхід. Ворог розуміє, що Україна реально б'є по її економіці, тому що там економіка стикається з великими проблемами. Не випадкові ці черги на заправках. І я так розумію, що вони хочуть зробити певну дзеркальність.

Єдине, що роблять вони її, звісно, більш жорстокою. З жертвами серед нашого населення. Але їхня мета – створити хаос в нашій економіці, розуміючи на своєму прикладі, що проблема з пальним завжди б'є по економіці країни.

Чи можуть удари по мережах АЗС призвести до зростання цін на пальне?

Безумовно, через брак товару. Адже АЗС знищується разом з пальним, яке там знаходиться. Це все буде призводити до того, що одиниця продукції буде дорожчати.

Відповідно, мало того, що пальне буде складніше знайти, так ще й вартість буде більшою. Частково збільшення вартості пального призводить до інфляції. Оскільки для перевезення всіх продуктів так чи інакше потрібні автівки. І якщо зростає ціна пального, то вона переноситься на кінцевого покупця. 

Якщо вартість пального зростатиме, наскільки швидко це може позначитися на цінах на продукти, товари та послуги? Які галузі постраждають першими?

Безумовно, харчова галузь – це перше, що постраждає. Особливо це буде стосуватись магазинів у більш віддаленій місцевості. Тому що туди довше треба доставляти товари та більше пального використовувати.  

Думаю, що ціни почнуть зростати максимум через тиждень. Можливо, навіть раніше. Бізнес оперативно прораховує та реагує на зростання витрат. Щойно збільшується вартість пального, вони одразу будуть прагнути якнайшвидше врахувати додаткові витрати у кінцевій ціні. 

Про яке зростання можна говорити?

Якщо пальне зросте, скажімо так, на 20%, то, можливо, ціни також можуть зрости десь на 22-23%, щоб був також певний лаг для підприємців. Це приблизні оцінки, тому що ми розуміємо, що з однієї сторони удари дійсно мають місце, а з іншої сторони - все ж таки питання, куди дістануть.

На вашу думку, ризик виникнення дефіциту пального існує в окремих регіонах чи в Україні загалом?

Думаю, що в Україні загалом. Тому що є перерозподіл і треба забезпечувати те пальне, яке випало з ринку. Відповідно, забирати в інших, і інші будуть відчувати цю нестачу також.

Наскільки сьогодні український паливний ринок готовий до таких викликів?

Думаю, що певна адаптивність ринку вже є. У нас є досвід. А також більша схильність, на відміну від Росії, до децентралізації. І це буде рятувати нашу систему забезпечення пального. Тому що немає головних хабів, по яким можна вдарити і все вирішити.

Дуже багато Росії треба буде витратити ресурсів на знищення всіх наших АЗС. У них, звісно, багато всього є, але навряд чи стільки, щоб саме нанести критичний удар для нашої системи. 

Що, на вашу думку, необхідно зробити, щоб уникнути дефіциту пального навіть за умов регулярних російських атак?

Ніяких імпортних мит. І взагалі будь-яких обмежень, якщо такі є, при ввезенні продукції до України.

А чого не варто робити?

Я би не робив те, що робитиме Росія. Це вже не секрет, що вони будуть знижувати вимоги до пального. В них зараз Євро-4 (екологічний стандарт, який регулює вміст шкідливих речовин у вихлопних газах автомобілів, - УНІАН), а вони говорять не те що про Євро-3, а про те, що Євро-2 вміст має бути. 

Чому цього не варто робити?

Тому що, попри те, що пального стане стрімко більше, це буде бити по техніці. Сучасні автівки налаштовані на стандарт Євро-4, а не Євро-3 чи тим паче Євро-2.

А Росія це буде робити для більшої кількості пального. Спочатку це допоможе, але потім будуть значно більші проблеми.

Якщо Росія й надалі системно битиме по АЗС, чи може це стати одним із чинників уповільнення економічного зростання України?

Безумовно. Тому що, як я зазначав раніше, з лагом в тиждень це буде впливати на ціноутворення в державі. Це буде розганяти інфляцію. А інфляція - це один з основних параметрів будь-якої економіки країни.

Сьогодні Росія знову здійснила масовану атаку по Україні. Окрім терору цивільного населення, якщо дивитися саме з економічної точки зору, наскільки такі удари спрямовані на підрив економічної стійкості держави?

Дуже сильно, тому що вони мотивують людей виїжджати з країни. А без трудових ресурсів економіку дуже важко тримати. Тобто люди – це ресурс економіки.

А тут ще паралельно роздмухують історії, що хочуть мігрантів завести з Індії, Пакистану та Бангладеш. Слухайте, це трудові ресурси економіки. Якщо немає наших громадян України через те, що вони виїхали, то їх треба кимось заміщати.

Ми змушені будемо йти на непопулярні кроки, заміщення їх представниками тих країн, які погодяться їхати в Україну. А для них наші умови не такі вже страшні. Тут буде соціальне напруження. Але якщо імпорту робочої сили не буде, то буде брак ресурсів для розвитку економіки. Це також погано.

Іван Ус — український економіст і аналітик, кандидат економічних наук. Обіймає посаду головного консультанта Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.

У 2020 році отримав науковий ступінь кандидата економічних наук за рішенням Міністерства освіти і науки України.

Спеціалізується на питаннях міжнародної економіки, санкційної політики, європейської інтеграції та економічних аспектів війни.

Також є автором аналітичних матеріалів і колонок у українських медіа, де висвітлює питання міжнародної політики та економіки.