За розвитком скандалу, пов’язаного з найбільшою корупційною схемою в історії України – “Міндічгейтом”, – ймовірно, чи не найпильніше спостерігає Микола Мартиненко. Він – колишній нардеп від однієї з найпотужніших політсил VIII скликання “Народний фронт”, і його зараз вже майже всі забули. А даремно. Адже Мартиненко був дуже відомим, а головне – впливовим нардепом. А ще очільником комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу. Що дало йому можливість “робити гроші” на “Енергоатомі” тоді, коли це ще не було мейнстрімом.
OBOZ.UA розповідає, скільки грошей міг вкрасти Мартиненко, як була організована схема та чи поніс Мартиненко відповідальність.
Як “заробляли” на “Енергоатомі” до Міндіча
Суть же схеми, яку приписують Мартиненку, полягала в заволодінні коштами “Енергоатому” на 6,4 млн євро. За даними НАБУ, “Енергоатом” проводив тендер на закупівлю певного обладнання. Його переможцем стала чеська Škoda JS, фактичним власником якої було російське ЗАТ “Об’єднані машинобудівні заводи”.
Ця компанія переказала на рахунки панамської Bradcrest Investment S.A. ті самі 6,4 млн євро, які оформили як оплату за “консультаційні послуги”. Бенефіціаром же цієї фірми, зазначалось, і був Мартиненко.
“Згодом детективи НАБУ з’ясували, що ця сума еквівалентна тій, на яку завищили вартість наданого ДП “НАЕК “Енергоатом” обладнання”, – розповіли в НАБУ.
Розслідувати схему правоохоронці почали у грудні 2015 року. А в квітні 2017-го Мартиненка затримали, однак згодом відпустили – на поруки колег із “Народного фронту”.
Хабар на АЕС
А в 2022 році – уже після початку повномасштабної війни – Мартиненко отримав від НАБУ і САП нову підозру. Цього разу в одержанні хабаря в розмірі 311,6 тис. євро. Стверджувалось, що гроші колишній нардеп отримав від керівництва все тої ж чеської компанії SKODA JS.
“Зокрема, Мартиненко мав подбати про взаємовідносини з державними підприємствами “НАЕК “Енергоатом” та “Чорнобильська АЕС”, з якими Skoda мала контракти на постачання обладнання, однак був ризик несплати з боку українських партнерів. У листі від 1 серпня 2014 року тоді ще нардеп від імені Комітету просив забезпечити належне фінансування проєкту виготовлення вагона-контейнера для перевезення відпрацьованого ядерного палива з Чорнобильської АЕС”, – розповіли у “ВАКС вирішив“.
Надалі, стверджується, ці кошти були легалізовані через низку транзакцій за участю офшору. Після чого, зазначалось, потрапили на рахунок іншої кіпрської фірми Мартиненка.
“Гроші витрачалися на навчання, відпочинок, оренду житла за кордоном та інші особисті потреби депутата та його родини”, – йшлось у матеріалі.
Корупція в енергетиці – це не лише про “Енергоатом”
Втім, “відзначився” Мартиненко і в іншій гучній справі про корупцію в енергетиці. Його називають співучасником розтрати 17,28 млн доларів держпідприємства “СхідГЗК”.
Суть схеми, як тоді повідомляли ЗМІ, полягала в тому, що “СхідГЗК” закупив урановий концентрат виробництва казахстанської компанії “Казатомпром”. Купівля ж була здійснена через австрійську компанію Steuermann Investitions und Handelsgesellschaft GmbH (далі – Steuermann), яку пов’язували з Мартиненком.
Контракт між Steuermann і “СхідГЗК” був підписаний 28 січня 2014 року. Його ж виконання, зазначали в НАБУ, призвело до збитків держкомпанії на 17,28 млн доларів – оскільки концентрат постачався за завищеними цінами.
“Провернути” ж це, зазначали в медіа, вдалося завдяки укладанню низки додаткових угод. Які одночасно:
- збільшували вартість концентрату
- зменшували обсяг його поставок.
Як наслідок, хоча загальна сума витрат “СхідГЗК” нібито й не зросла, але держпідприємство отримало значно менше ресурсу за суттєво вищою ціною, ніж мало.
Мартиненка ще не покарали
Втім, покарання Мартиненко ще так і не поніс. Як розповів член наглядової ради УЗ, а раніше журналіст Сергій Лещенко, в жовтні 2019 справу Мартиненка щодо закупівель “Енергоатому” передали для розгляду до ВАКС по суті. Але “вироків досі немає”.
“Розслідування НАБУ щодо “Енергоатому” можна лише підтримати. Якщо крали – мають бути покарані… Суспільство має знати правду про корупційні оборудки, незалежно від того, хто їх вчиняв”, – констатував Лещенко.
А от в закордонних судах у Мартиненка все не так добре. Так, повідомлялося, що у 2020 році Федеральний кримінальний суд Швейцарії визнав його винним у відмиванні близько 2,8 млн євро через швейцарську фінансову систему “в складі злочинного угруповання”. Тоді Мартиненку оголосили покарання у вигляді 28 місяців ув’язнення, 12 з яких – “безумовного відбування”.
Залякування суддів?
В Україні, констатували в Transparency International Ukraine, справу про корупцію Мартиненка на 6,3 млн євро затягують. Для цього, пояснили аналітики, захист екснардепа використовував:
- Прогули захисників без поважних причин.
- Порушення порядку у залі суду.
- Безпідставні відводи.
- Подання повідомлень про вчинення суддями злочинів.
- Погрози подати проти суддів позов про захист честі та гідності.
Ба більше, підкреслюється, у 2020 році невідомі навіть організували вибух “на місці, де зазвичай паркує своє авто суддя Леся Федорак, яка головувала у цій справі“.
“ВАКС тоді розцінив інцидент як спробу повпливати на розгляд справи проти Миколи Мартиненка та звернувся до ВРП (Вища рада правосуддя. – Ред.) з повідомленням про втручання у діяльність суддів. ВРП ж звернулася до правоохоронців для початку розслідування і до Служби судової охорони, щоб та вжила заходів для безпеки суддів та приміщення ВАКС”, – нагадали в матеріалі.
Разом з тим, зазначили його автори, строк давності для інкримінованих Мартиненку злочинів складає 15 років. А тому вже “у 2027 році справа за цим епізодом має бути завершена – або вироком, або закриттям”.
Джерело: OBOZ.UA
